От знаєте, коли я вперше почув назву «Вартові Різдва» — подумав: «Оце зараз буде чергова новорічна комедія про те, як хтось вкрав Різдво, а хтось його вертає». Ну ви ж розумієте, скільки таких фільмів ми вже бачили. А тут ще й дата виходу — 13 листопада 2025. Хто взагалі випускає різдвяний фільм за півтора місяця до свята? Це ж як почати колядувати в жовтні.
Але потім я побачив трейлер. І… блін. Станіслав Боклан в образі Святого Миколая, який сперечається з Сантою Клаусом (Михайло Кукуюк!) і якимось прадавнім Дідом Зими (Іван Бліндар). І все це українською. І все це з обличчями, які я люблю ще з «Слуги народу», «Скаженого весілля» і купи інших наших фільмів. І я зрозумів — треба дивитися. Обов’язково.
Про що взагалі фільм (без спойлерів, обіцяю)
Маленька Віра (дуже мила дівчинка, до речі, грає дебютантка) чомусь вирішує, що Різдва взагалі не треба. І — бац! — бажання виконується. Але виконується воно одразу трьома чарівниками, які в цей момент сперечаються, хто з них головніший. Уявляєте? Святий Миколай, Санта і Дух Зими влаштували собі такий собі «бій за сферу впливу». А в результаті — Різдво зникає. Зовсім. З пам’яті людей теж.
І ось ці троє легендарних дідів раптом стають… звичайними дядьками. Без магії. Без борід (ну майже). І мусять разом рятувати свято, поки не пізно. А часу — обмаль, бо коли Різдво зникає повністю, настає… ну, скажімо так, не дуже весела штука.
Чому я вийшов після перегляду з посмішкою до вух
По-перше — гумор. Він наш. Український. Не той, що «привезли з Голлівуду і переклали», а саме наш. Тут тобі і «та блін, та шо ви мені тут розказуєте», і «ой, та йдіть ви вже», і купа моментів, від яких реально смієшся вголос. Я сидів і думав: «Боже, нарешті хтось зрозумів, як має звучати українська комедія».
По-друге — актори. Станіслав Боклан… ну що я вам скажу. Це як якщо б Дід Мороз і Григорій Решетник мали спільного сина — і ось він перед вами. Серйозно, його Святий Миколай — це шедевр. А коли він з Кукуюком-Сантою починають сперечатися, хто крутіший — я мало не впав зі крісла.
Іван Бліндар як Дух Зими — це взагалі окрема пісня. Такий собі прадавній український дух, який старший за всіх, але чомусь говорить з легким прикарпатським акцентом. І це так класно працює.
Роман Луцький, Дмитро Сова, Катерина Кузнєцова — всі на своїх місцях. Немає відчуття, що хтось «притягнутий за вуха». Всі органічні.
А що з візуалом?
Для українського кіно 2025 року — дуже достойно. Є кілька моментів з комп’ютерною графікою, де видно, що бюджет не голлівудський, але це абсолютно не псує враження. Бо головне тут — не спецефекти, а атмосфера. А вона — просто казкова. Буквально.
Особливо сподобалися сцени в «місці, де живуть чарівники». Не буду спойлерити, але там дуже красиво. І дуже по-нашому. З вишиванками, з солом’яними дідухами, з відчуттям, що це не просто «десь там», а саме в нас.
Чи є мінуси?
Є. Куди ж без них.
Деякі жарти — трохи затягнуті. Є пара сцен, які можна було б скоротити хвилин на 5-7. Фільм триває 93 хвилини, і десь на 70-й я подумав: «Ну все, зараз вже фінал». А він ще трошки потягнув. Але це не критично.
І ще — фінал трохи передбачуваний. Але знаєте що? Мені було все одно. Бо я так вболівав за цих трьох дідів, що мені просто хотілося, щоб у них все вийшло.
Для кого цей фільм?
Для всіх. Серйозно.
- Хочете посміятися — є купа смішних моментів
- Хочете різдвяного настрою в середині листопада — ось він
- Хочете показати дітям українське кіно, яким не соромно — це воно
- Хочете підтримати наше — ну ви зрозуміли
Я дивився з дружиною і дочкою. Донька сміялася голосніше за всіх. Дружина потім сказала: «Нарешті нормальна українська комедія, де не соромно за жарти».
Мій вердикт
Вартові Різдва — це не просто фільм. Це подарунок. Від українського кіно — нам усім.
Так, він не ідеальний. Так, є куди рости. Але вперше за багато років я вийшов з відчуттям, що наше кіно може. Може бути смішним, теплим, красивим і — головне — своїм.
Оцінка: 8.5/10
(знімаю пів бала за затягнутість в третьому акті, але серцем ставлю 9)
Дивіться. Бо таке Різдво буває раз на рік. А таке кіно — можливо, раз на багато років.
А ви вже дивилися? Пишіть, що думаєте. І обов’язково беріть з собою дітей, батьків, друзів. Бо це той рідкісний випадок, коли український фільм справді для всієї сім’ї.
З різдвяним настроєм,
ReelPoint
Дивіться також:
Сімейні Новорічні фільми, без яких Новий рік не відчувається
Найкращі українські новорічні фільми: затишок, сміх і святковий настрій
Святкове перезавантаження: новорічні фільми комедії, які врятують вас від нудьги
Кращі різдвяні та новорічні фільми для святкового настрою
