10 французьких комедійних фільмів, які стали класикою -

Французькі комедійні фільми — це справжній скарб світового кінематографа, який завжди дивує своєю унікальною атмосферою і неповторним стилем. Від класики до сучасних витворів мистецтва, французька комедія вражає своєю здатністю смішити, захоплювати й розважати. Її характерний шарм, граціозний гумор та тонкі іронічні нотки роблять кожен фільм неповторним досвідом, що приносить не лише сміх, але й радість і тепло.

Вкрадені поцілунки (Baisers volés / Stolen Kisses)

IMDb: 7.8
1968, комедії, драми, 87 хв
Франція, 16+
Режисер: Франсуа Трюффо

Третій фільм із пенталогії Франсуа Трюффо, присвяченої історії життя Антуана Дуанеля, який вже з’являвся у гучному дебюті режисера — стрічці «Чотириста ударів» — та його короткометражній роботі «Антуан і Колетт», яка увійшла до алеманів «Кохання у двадцять років». Цього разу Антуан, що вже змужнів, у виконанні все того ж Жана-П’єра Лео, щойно звільнений з армії через «нестійкий характер», всіляко намагається образитися і знаходить роботу приватним детективом, для якої зовсім не годиться. На одному із завдань Антуан знайомиться з дружиною клієнта, мадам Табар, і закохується у неї. Паралельно розвиваються його стосунки з юною Христиною, з якою він раніше листувався.

Фантомас (Fantômas)

IMDb: 6.9
1964, комедії, кримінальне, пригоди, 104
Франція, Італія, 12+
Режисер: Андре Юнебель

Фантомас — загадковий злочинець із тисячею осіб, які він змінює, щоб підставляти ні в чому не винних людей. Виклик йому кидають безстрашний комісар Жюв у виконанні Луї де Фюнеса та журналіст газети “Світанок” Фандор, роль якого виконав улюбленець Кокто Жан Маре. Спочатку, невіруючий в існування невловимого лиходія, він публікує статтю, яка дуже злить Фантомаса, тоді як пильний Жюв підозрює всіх.

Іграшка (Le jouet / The Toy)

IMDb: 7.4
1976, драми, комедії, 95 хв
Франція, 12+
Режисер: Франсіс Вебер

Франсуа Перрен (П’єр Рішар) — не надто щасливий журналіст, який важко знаходить роботу в газеті France Hebdo. За редакційним завданням він вирушає до магазину іграшок, який належить холодному, владному та деспотичному мільйонеру П’єру Рамбалю-Коше (Мішель Буке), який володіє до того ж і газетою. Там він зустрічає його юного сина Еріка, який обирає його як подарунок — свою нову іграшку. Ерік змушує відвезти Перрена до нього додому, і поступово між такими несхожими, але однаково самотніми персонажами зароджується справжня дружба.

Кохання, що втекло (L’amour en fuite / Love on the Run)

IMDb: 7.1
1979, комедії, драми, 91 хв
Франція, 16+
Режисер: Франсуа Трюффо

Фільм, який завершує пенталогію Трюффо. Антуану Дуанелю тепер 30, втім, це не означає, що він став розсудливим або став мудрішим. Той буйний дух тривожної юності, що бився в ньому вже в Чотирьохстах ударах, як і раніше, живий. Антуан мирно розлучається з Крістін (Клод Жад), починає стосунки з Сабін (її зіграла популярна телеведуча Дороте) випускає автобіографічний роман і зустрічає в поїзді ту саму Коллет з «Антуана і Коллет» — кохання, яке вислизне від нього вкотре.

Мій американський дядечко (Mon oncle d’Amérique / My American Uncle)

IMDb: 7.9
1980, комедії, драми, 121 хв
Франція, 16+
Режисер: Ален Рене

«Мій американський дядечко» — комедія специфічна, вона є своєрідним кінокоментарем до теорій французького вченого та філософа Анрі Лаборі про схожість поведінок щурів і людей у стресових ситуаціях, який сам Лаборі й зачитує з екрана. Свої погляди він ілюструє на прикладі трьох героїв найрізноманітнішого соціального походження: Жанін Гарньє (Ніколь Гарсіа), невдалої актриси з робочої сім’ї; Жане Ле Галле (Роже П’єр) — добропорядному чиновнику, а згодом письменнику, який пестить свою нормальність; і нарешті, на прикладі Рене Рагено (Жерар Депардьє) — вихідець із селянського середовища, який не здобув нормальної освіти, але в конкурентній боротьбі досяг високого посту на фабриці, нехай і ціною виразки шлунка. У кожного з них є ще й улюблений актор, який виражає їхні ідеали – Жан Маре, Даніель Дар’є та Жан Габен відповідно. Своїх піддослідних Рене та Лаборі заженуть у стресову ситуацію, з якої їм доведеться виплутуватися, так само як і їхнім далеким предкам — тікати, боротися чи завмерти.

Невезучі (La chèvre / The Goat / Knock on Wood)

IMDb: 7.4
1981, комедії, кримінальне, пригоди, 89 хв
Франція, Мексика, 12+
Режисер: Франсіс Вебер

Марі Бенц, дочка президента великої компанії, відома своїм умінням потрапляти у незручні ситуації, вирушає у подорож до Мексики та безслідно зникає. Батько Марі відправляє за її слідом професійного приватного детектива Жана Кампана (Жерар Депардьє) і звичайного бухгалтера Франсуа Перрена, який, як і зникла, має надзвичайний дар притягувати невдачу.

Татусі (Les compères / The ComDads)

IMDb: 7
1983, комедії, кримінальне, 87 хв
Франція, 12+
Режисер: Франсіс Вебер

Юний Трістан тікає з дому. Його мама, Крістіан (Анні Дюпре), бачачи бездіяльність чоловіка, звертається до вчителя на межі самогубства Франсуа Піньйона та успішного журналіста Жана Люка. З обома вона зустрічалася в юності та обох переконує в тому, що Трістан є їхнім сином. Перрен і Люка прямують на пошуки Трістана.

Втікачі (Les Fugitifs)

IMDb: 7.1
1986, драми, комедії, кримінальне, 85 хв
Франція, 12+
Режисер: Франсіс Вебер

Жан Люка (Жерар Депардьє) – професійний грабіжник, який щойно вийшов із в’язниці. Не встиг він увійти в банк, щоб відкрити рахунок, як його відразу спробував пограбувати Франсуа Піньйон, який нервово тремтить (П’єр Рішар). Він узяв Люка в заручники, але його старий знайомий комісар Дюрок (Моріс Бор’є) вважав, що насправді Люка взявся за старе і знову пограбував банк. Люка, Піньйону та його маленькій дочці Жанні (Анаїс Бре), яка зберігає мовчання з моменту смерті матері, вдається втекти. Переховуючись від поліції, трійця зближується, і Люка вирішує допомогти Піньйону та дівчинці втекти до Італії.

Таксі (Taxi)

IMDb: 7.7
1998, бойовики, комедії, кримінальне, 86 хв
Франція, 12+
Режисер: Жерар Пірес

Даніель Моралес (Самі Насері) – найшвидший таксист у всьому Марселі. Емільєн Кутан-Кордабек (Фредерік Діфенталь) — один із марсельських поліцейських, який завалив вже 8 іспитів на водійські права. Доля зводить їх разом, щоб вони протистояли німецькій загрозі — банді грабіжників, які роз’їжджають містом на «Мерседесах». Франція проти Німеччини, “Пежо” проти “Мерседеса” (майже те, що і “Форд проти Феррарі”), комісар Жібер (Бернар Фарсі), начальник Емільєна, проти злочинності.

Кохання з другого погляду (Mon inconnue / Love at Second Sight)

IMDb: 7.2
2019, фентезі, драми, мелодрами, 113 хв
Франція, Бельгія, 16+
Режисер: Юго Желен

Фільм розповідає історію відносин успішного письменника Рафаеля Раміса (Франсуа Сівіль) та його дружини, вчительки музики, Олівії (Жозефін Жапі). Коли Рафаель ще тільки починав писати й навчався в коледжі, він зустрів піаністку Олівію, яка подає надії. Знайомство з нею надихнуло його створення одного з найсильніших образів у творчості. Через роки, вже одружені й втомлені від шлюбу Рафаель і Олівія сваряться, і Рафаель вирішує позбавитися літературного прототипу Олівії. Прокинувшись, він виявляє, що його життя безповоротно змінилося. Тепер хлопець працює простим шкільним учителем, а дівчина, яка насправді пожертвувала своєю кар’єрою заради нього, стала знаменитою піаністкою і, що важливіше, зовсім його не пам’ятає.